- довідність
- —————————————————————————————дові́дністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
довільність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
довіреність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
довірливість — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
довічність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
довіреність — ності, ж. Документ, що дає кому небудь право діяти від імені особи, яка видала його; доручення. Довіреність на право керування автомобілем. •• Дові/реність по вкла/ду розпорядження вкладника, що передає іншій особі право на одержання частини чи… … Український тлумачний словник
довірливість — вості, ж. Властивість за знач. довірливий … Український тлумачний словник
довідність — ності, ж. Абстр. ім. до довідний … Український тлумачний словник
довільність — ності, ж. Абстр. ім. до довільний 1 3) … Український тлумачний словник
довічність — ності, ж. Абстр. ім. до довічний … Український тлумачний словник
довірчий — а, е. 1) рідко. Який виявляє, виражає довір я кому , чому небудь, ґрунтується на довір ї. Довірчий тон. 2) юр. Який дає право діяти від імені особи, що видала довіреність. Довірчий документ. •• Дові/рча вла/сність (траст) система майнових і (або) … Український тлумачний словник